«Не сподівайтеся позбутися книжок» Еко-Кар’єр

500_27

Що може бути смачнішим для книгомана, ніж бесіда двох несамовитих інтелектуалів-бібліофілів про книжки? Особливо, коли один із них — Умберто Еко. Насолода від читання — неймовірна.

28iht-eco28-pic-videoSixteenByNine1050
Про що ж балакають Еко і Кар’єр? Насамперед про те, чи здатна паперова книжка вижити у конкуренції з електронними засобами зберігання і відтворення текстів. І майже одразу виносять вердикт — таки так, книга-кодекс — це ідеальна форма, така ж, як колесо — досить простий і разом з тим довершений об’єкт, який неможливо вдосконалити. А ще це найліпший спосіб зберігання текстів — бо чим швидше розвиваються технології, тим швидше вони застарівають: тексти, збережені на дискетах, на сучасних комп’ютерах уже не прочитаєш.
Насправді намарно спробувати переказати — ні, не сюжет книги, а плин цієї розмови. Вони говорять про втрачені шедеври і про те, що відблиски, тіні книг, які не дійшли до нас, можна зустріти в інших книгах і таким чином частково відтворити образи тих, втрачених. Про власні пристрасті у колекціонуванні книг. Про те, чому цікаво вивчати по книгах людську глупоту (глупоту людства?). Про найсумніше — що станеться з їхніми книгозбірнями після їх смерті. І ще про багато-багато речей.
На сторінках цієї книги мимохідь з’являються найхимерніші персонажі, реальні і вигадані — письменники, видавці, бібліомани, вчені. Мікро-історії, розказані тут, можна розвивати, копати глибше в них, заручившись допомогою всемогутнього Гугла, відкривати для себе все нові і нові пласти книжної історії.
Але найголовніше, найприкметніше в цій книзі для мене не історії і не сюжет. Головне те, що до неї хочеться повертатися, перечитувати окремі абзаци, занотовувати нові імена. І тому її, невелику за обсягом, читаєш довго і з насолодою. І її годі позбутися — ця книга, якщо ви справді закохані в книжки, затягує.

Найпечальніше, що якраз десь тоді, коли я була на середині цієї книги, надійшла звістка, що Умберто Еко полишив цей світ. Отже, годі чекати від нього нових текстів. А його грандіозна книгозбірня (зо 50 тисяч найменувань!) знайде нового власника — бо письменник заповідав не розпорошувати її, а продати повністю. Купить її хіба який дуже заможний і затятий колекціонер, але скоріше — якийсь музей чи інститут. Бо розміри бібліотеки направду вражають:

А це, до речі, другий співрозмовник, культовий французький режисер і сценарист, лауреат «Оскара» за особливі заслуги в кінематографі і теж пристрасний бібліофіл Жан-Клод Кар’єр

3066310-jean-claude-carriere-dans-l-ombre-de-dominique-de-villepin

 

Оставить отзыв