«Хтось, або Водяне Серце» Вікторія Амеліна

9d000441023659-y3jvccwzotkxldmxmjmsnzg4ldmznq

Іноді все, що треба для щастя, — щоб тебе любили. Бодай хтось (або Хтось). Бодай черепахи і риби.
Коротенька і прониклива, свіжа і глибока, як море, історія Хтося. Хтось жив в акваріумі і мав мрію — дізнатися про те, хто ж він такий. Виявилося, щоб здійснити її, йому треба лише навчитися читати. І з допомогою старої черепахи він зробив і це!:)
А далі сталося те, про що зазвичай пишуть у мотиваційних книжках. Хтосевий шлях до мрії «заразив» усіх його сусідів, мешканців круглого акваріуму. І всі разом вони зробили щасливим своо господаря, Сумного Двоногого

.
Окрім того, що це красива і світла історія, вона ще й належить до тих казок, які вчать і спонукають. «Хтось…» мотивує дітей вчитися читати: «Бо якщо вмієш читати — можеш знайти у книжках відповіді на всі-всі запитання». «Хтось…» ділиться з дітьми найефективнішою формулою успіху: «Якщо мати мрію і багато працювати, мрія обов’язкого здійсниться». «Хтось…» показує, що для того, щоб повністю насолодитися щастям, іноді просто треба зробити щасливими тих, хто поряд. Навіть якщо над цим доведеться трошки попрацювати.
Тож «Хтось…» — це книга про читання і книга про любов, безмір якої вміщає у себе маленьке Водяне Серце. Тому її корисно читати не тільки дітям, але й дорослим, особливо якщо вони теж Сумні Двоногі. Дуже ніжні, світлі, трохи печальні і невимовно красиві ілюстрації зігріють і зачарують. Їх у книза значно більше, ніж тексту. І це той випадок, коли від цього книга лише виграє.
htos_abo_vodiane_serce_1

htos_abo_vodiane_serce_3 htos_abo_vodiane_serce_4
п.с. І хоч в мені вмикався зануда-ботан і гундосив, що «медузи в акваріумі не живуть»… Кого це насправді хвилює?:) У казках трапляється все, а коли казка така красива, то медузу в акваріумі цілком можна пробачити))

Вікторія Амеліна

Вікторія Амеліна

Оставить отзыв