«Викинь мотлох з життя»: прибирання по-японськи з Марі Кондо

%d0%bf%d0%b8%d1%88%d0%b0%d1%8e%d1%81%d1%8f-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be%d0%bc1

Прибрати раз і назавжди — мрія кожного, хто має свій куточок і дратується від безладу. Бестселлер японської експертки з прибирання Марі Кондо обіцяє дивовижні зміни: якщо дотримуватися запропонованого методу, ви зможете навести лад і підтримувати його практично без зусиль. А для цього вам треба позбутися всього зайвого. Тобто викинути мотлох.

До мотлоху авторка відносить не лише старі й поламані речі. І не лише ті, якими ви рідко користуєтеся або не користуєтеся взагалі. Головний критерій — чи приносить вам ця річ радість. Ні? Тоді негайно у смітник! «Після нашого заняття моя клієнтка викинула 42 (38, 50… і т.д.) сміттєвих пакетів непотребу», — гордо заявляє Марі Кондо.

Моя українська душа одразу починає протестувати. По-перше, це ж так неощадливо! Замість викидати, нові речі, якими ти не користуєшся, можна продати. Або подарувати чи віддати на благодійність. По-друге, це геть неекологічно. Ви тільки уявіть, як усі ці її клієнти десятками пакетів засмічуюють планету! Звісно, високотехнологічна Японія давно придумала, як утилізувати і перобляти сміття. Але начитаються книжки українці — скажімо, львів’яни. Понесуть свій непотріб на сміття. І що тоді? Бідні Грибовичі!

А якщо серйозно, то ідея насправді хороша — очистити простір від всього зайвого (тоді й свідомість очищується, запевняє авторка, і я їй вірю). Просто не сприймати «викидання» аж так буквально. Хоча, разом з тим, Марі Кондо застерігає від пасток, які ми самі собі створюємо — приміром, замість викинути речі, відправляємо їх на зберігання до батьків. Свій дім-то ми очистимо, а от батьківський… Ну і, зберігаючи старі речі, ми ніяк не можемо відпустити минуле — а відтак, воно часто тягне нас назад.

Прибирання Марі Кондо пропонує робити за категоріями — починати з одягу і закінчувати речами, які мають сентиментальну цінність. Це дуже розумний підхід, інакше вийде, як у анекдоті: викидаюи мотлох, головне не почати розглядати його:) Цікаву пораду вона дає щодо фотографій: цінуйте себе такими, якими ви є зараз, і не зациклюйтеся на старих образах.

Загалом, книжка досить цікава і корисна, але я не зафанатіла від неї:) Втім, отакі поради виділила для себе і планую спробувати або вже спробувала:

— на вішаках речі розвішувати від теплішого до легшого, від темнішого до світлішого.

— складати речі не горизонтально, а вертикально (я думала, що це працює тільки для комодів, але спробувала в шафі — і, о диво! — все нормально тримається купи, лишається багато місця і, відчинивши шафу, одразу бачиш, кожну одежину, яка на полиці лежить);

прийшовши додому, одразу розбирати сумку, викладати з неї всі-всі речі на відведені для них місця. Хочу спробувати привчити себе до цього)

— наводячи лад з книжками, відпускати (в мене рука не повертається написати «викидати»:) ті, які тримаєш з думкою «може, мені колись захочеться її перечитати», але жодного разу не перечитав. Ну або ті, які збирався-збирався, і так і не почав читати.

Певно, найбільше моє світоглядне відкриття стосувалося самої авторки. Мене вразило те, що вже з 5 років вона захоплювалася журналами для домогосподарок, вишуковувала і випробовувала різні методи прибирання, зберігання і підтримання порядку. Ми якось звикли, що «домоведення» — то така річ, яку повинна знати геть кожна жінка, і для мене досить дивно було усвідомити, що це може бути і хобі, і науковим інтересом, і «справжньою» професією.

А ось і Марі Кондо. Схожа на ельфійку:)

p22-odonoghue-marie-kondo-b-20141012

Оставить отзыв