«Маленька паризька книгарня» Ніна Джордж

500_328

Коли мені стало зовсім хижо від безпросвітної роботи і осені, я вирішила, що пора дозволити собі щось гарне і приємне. І взялася за цю книжку. І не прогадала, бо вона виявилася чарівним потоком світла, в якому дуже хотілося лишитися. Кольори, смаки, запахи, дотики, барвисті пейзажі і неймовірні люди Парижа й Провансу… А ще — книжки, книжки, книжки. І не сказати б, що «Маленька паризька книгарня» така вже радісна — спершу вона досить навіть меланхолійна. Зате вона вчить, як позбуватися застояних почуттів, вихлюпувати їх, наче воду з вазочки із засохлими квітами, як пробуджувати себе до життя і знайти свій шлях до щастя.

Головний герой — парижанин-бібліофіл Жан Одинак, в житті якого не лишилося майже нічого, відколи з нього зникла кохана жінка. Ліжко, вішак для одягу, лавандова кімната, в якій він завбачливо замкнув усіх привидів минулого, і баржа-книгарня, книги з якої він виписує покупцям як ліки, з точністю аптекаря підбираючи те, що потрібно їм саме зараз. У такому стані він живе уже 20 років. Зовні – пристойне життя парижанина. Всередині – мертва пустка, без мрій, бажань, спогадів, почуттів.

І може так протягнув би він іще років 20, якби в сусідню квартиру не в’їхала жінка, яку чоловік викинув зі свого – і з її власного – життя. Жінка, в якої не лишилося буквально нічого. Щоб по-сусідськи допомогти їй облаштуватися і поділитися меблями, мсьє Одинак відчиняє лавандову кімнату, випускає з неї спогади і неочікувано дізнається справжню причину, через яку кохана його покинула. Раптом весь романтично-печальний ореол безпідставно зневаженого коханця, який він вибудовував навколо себе, розвіюється вщент. А мсьє Одинак розуміє, яким же егоїстичним йолопом він був.

Наш герой розуміє, що прийшла пора змін, тому відв’язує свою літературну баржу і пливе на пошуки – ні, не кохання, а швидше прощення і здатності знову відчувати життя. Компанію йому, крім котів і книжок, складають молодий  письменник Макс, на якого звалилася хвиля популярності і він не знає, що з нею робити, та майстер-на-всі-руки, мандрівник і геніальний кухар Кунео, який начебто шукає кохану – а насправді шукає своє місце в житті.

Вони пливтимуть ріками Франції, і по дорозі їм траплятимуться красиві міста і відчайдушні жінки. Вони читатимуть, спатимуть під зорями, танцюватимуть танго, будуть звіряти один одному таємниці, плакати, прощатися з минулим, знаходити своє майбутнє. Кожного з них чекає кохання і примирення (з собою, з життям, з втратами), але в кожного шлях до цього буде різним.

Книга написана так легко і красиво, що її всю хочеться розтягнути на цитати. Оповідь тече невимушено і лінійно, але є й флешбеки у вигляді уривків щоденника Манон, коханої Одинака. А наприкінці видання — справжній сюрприз: рецепти найсмачніших прованських страв, які готував Кунео, і літературно-аптекарські приписи Жана Одинака про те, яку книжку при якій душевній «хворобі» (до них відноситься, наприклад, песимізм чи кохання) варто «вживати».

Як і найкращі видання з колекції Жана Одинака, цю книгу цілком можна призначати як ліки від осінньої меланхолії і втоми буденністю. А ще від неї будуть в захопленні пристрасні бібліофіли.

«Книги захищають від дурощів. Від непотрібних сподівань. І від непотрібних чоловіків. Книги обеззброюють вас любов’ю, силою чи знаннями. Це любов із глибини душі».

Ніна Джордж

Ніна Джордж

Бонус:

5 фактів про авторку

  1. Німецька письменниця і журналістка, 43 роки.
  2. Не отримала повну освіти просто тому, що покинула середню школу.
  3. Співпрацювала з такими журналами, як «Cosmopolitan» і «Penthouse»
  4. Пише під трьома псевдонімами, які використовує для різних жарнів літератури. Наприклад, під псевдонімом Анна Вест пише науково-популярні книги про кохання, секс та еротику.
  5. На пару із чоловіком пише кримінальні романи.

Отклики

Оставить отзыв