Дві книжки про страшні речі
Іноді прочитаю книжку — і ніяк не можу зібратися написати повноцінний відгук. Не тому, що книжка погана, просто — то руки не доходять, то часу нема, а потім і враження блякнуть. Тому вирішила, що про них писатиму відгуки «неповноцінні»:) Бодай декілька речень про те, чим запам’яталися. Тут ітиметься про дві зовсім-зовсім різні книги: одна — українська класика, друга — ФБРівський нонфікшн. Але в них є дещо спільно. Обидві — про реальні і дуже, дуже страшні речі.
«І чого ти, серце моє…» Василь Стефаник
Коротко, сильно і страшно — ліпшого визначення Стефаниковій манері письма годі відшукати.
Його новели — це густа чорна кров і солоні-солоні сльози, це крики і лемент, це біль, виражений словами. Як по-різноиму можна голосити — за померлим сином і за землею, яку покидаєш, через чоловіка, який п’є,і через злидні, які душать.
Цю збірку не можна просто так сісти і прочитати. Бо в кожна новела — це згусток болю. Якщо не робити між ними паузи, найкраще — у кілька днів, то можна від того больвого шоку загнутися.
А найстрашніше те, що Стефаникові сюжети, найсумніші і найбільш дикі, повторюються і досі. Одне з оповідань,яке починає збірку — про солдата, котрий не витримав несправедливості і знущань на службі, й повісився. За іронією долі, читала його через якийсь місяць після того, як абсолютно аналогічна ситуація трапилася у нашому місті…

Василь Стефаник
«Охотники за умами. ФБР против серийных убийц» Джон Дуглас
Але цікаво от що. Досліджуючи психологію серійних убивць та причини їхньої поведінки, Джон Дуглас доходить до висновку, що корінь проблем — в дитинстві майбутніх маніяків, і дуже часто монстрів із них зробило саме оточення. Найближче оточення, найчастіше — рідні матері, які або знущалися, або давили опікою (перших випадків більше). Патологічно недолюблені, у вічному стресі і страсі, залякані і забиті, діти з дивними бажаннями чи маленькими девіаціями виростали у нелюдів, ставали втіленням жаху. Не любити дітей — не просто погано. Це шкідливо і небезпечно. І не лише для них — для всього суспільства.
«Если супруга внезапно меняется — к лучшему или к худшему — к ее поведению необходимо отнестись с большим подозрением»

Джон Дуглас
До речі, Джон Дуглас є прототипом Джека Кроуфорда, героя романів Томаса Харріса «Червоний Дракон» та»Мовчання ягнят»