Мій читацький 2016-й і плани на 2017-й

tumblr_o0uka5bjk11qkaoroo1_540   Завдяки книгоманській соцмережі Goodreads рахувати свої читацькі здобутки тепер значно легше🙂 Отож підіб’ю підсумки і розкажу про найцікавіші книги року.

 Трохи статистики. За 2016 рік я прочитала 67 книг — менше, ніж хотілося б, але більше, ніж вторік. Загалом це 19406 сторінок тексту. Простий підрахунок показує, що я читала в середньому 53 сторінки на день — але, звісно, були дні, коли я прочитувала всі 300, а були й такі, коли я включала роль «не читателя, а писателя» — писала курсову, наприклад. Середній обсяг прочитаних мною книжок — 299 сторінок. Але це просто тому, що серед них траплялися і такі гіганти, як «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко (832 сторінки), і маленька картонка «Скоромовки» на 6 сторінок (і стільки ж фраз))).

Трохи географії. Виглядає так, що цього року я читала переважно українських авторів. Також було досить багато британців, поляків та американців. Трішки менше французів (п’ять). Дві підліткових книжки з Норвегії. І по одній книжці авторів з Туреччини, Німеччини, Японії, Італії, Чехії.

Відкриття року. На такий титул могли б претендувати кілька книжок. Але загалом я б сказала, що відкрила для себе українську класику — цікавезний Винниченко, поетичний Ґжицький з його неповторним алтайським колоритом. Ну і, звісно, детективи 20-х років — «Постріл на сходах«.

 Янг-адалт року. Серед книжок для майже-дорослих було кілька дуже достойних. Але моє гран-прі йде до «Елеанор і Парк».

Українська книжка року. Хай простять мене всі достойні українські автори, але цьогоріч за потужністю і симфонічністю усіх їх «зробила» Оксана Забужко. «Музей покинутих секретів» звучить так, що заглушає все інше, навіть дуже цікаве і круте.

Нон-фікшн року. Моє книгоманське серце тяжіє до прекрасної «Не сподівайтеся позбутися книжок» Умберто Еко і Жана-Клода Кар’єра, але якщо відкинути професійні зацікавлення, то мене по-справжньому підкорили «Історії при життя, смерть і нейрохірургію» Генрі Марша (про які я збиралася-збиралася, але так і не написала відгук).

 Атмосферна книга року. Їх дві. Абсолютно чарівні і неповторні книжки — «Звичайна вдячність» Вільяма Кента Крюгера та «Маленька паризька книгарня» Ніни Джордж.

Насправді я з ніжністю можу говорити майже про кожну прочитану цього року книжку. Про топ-3 найцікавішої дитячо-підліткової написала для блогу Yakaboo . Сподіваюся, наступний рік потішить не меншою кількістю цікавого чтива. А я вам про нього розкажу:)

Тепер про плани. Звісно, вони будуть змінюватися. Але хоч спробую окреслити кілька пунктів.

  1. Прочитати 5 книг нобелівських лауреатів.
  2. Читати професійну літературу: не менше 2 книг по журналістиці, стільки ж по копірайтингу,принаймні одну книгу про письменницьку майстерність.
  3. Спробувати виконати челлендж від видавництва «Фабула».
  4. Писати про все прочитане сюди:)

Тож до зустрічі в новому році!

комментария 2 to “Мій читацький 2016-й і плани на 2017-й

Оставить отзыв