«Викрадач вічності» Клайв Баркер

39554_60307

   На яку дитячу історію можна чекати від автора одного з найтрешевіших «жахастиків» — «Повсталого з пекла»? 🙂 Як виявилося — на яскраву, магічну, місцями просто запаморочливо чарівну. Але без жахливих, потворних і гидких монстрів теж не обійшлося))

   Починається все з того, що десятирічнго Гарві зжерає нестерпна лютнева нудьга. І він уже готовий померти з нудьги, аж з’являється порятунок. Тобто як з’являється — залітає просто у вікно у вигляді дивного чоловічка на ім’я Ріктус. І чоловічок обіцяє забрати хлопчика в дуже особливе місце — якщо той не задаватиме зайвих питань. І вже за тиждень Ріктус веде Гарві у захований за стіною магічного туману Дім Свят, де завжди гарна погода, смачна їжа, море розваг, щовечора святкують Хелловін, а перед сном під різдвяною ялинкою знаходять омріяні подарунки.

   Здається, живи собі й насолоджуйся несподіваними канікулами (тим паче, що й мама з татом по телефону начебто дозволили). Але крізь цю цілодобову святкову круговерть пробиваються якісь зловісні дзвіночки. Думки про те, що за дивна риба живе в озері, куди поділися всі діти, які гостювали в домі, чому сумує (хоч і намагається цього не показувати) куховарка, не дають спокою. Тож Гарві — хоч і обіцяв цього не робити — починає задавати питання. І в якусь мить разом зі своїм тутешнім приятелем вирішує повернутися додому.

   Ви думаєте, Дім просто так відпустить своїх гостей? Авжеж, ні. Але хлопці таки повернуться додому. Але ж усі ми знаємо, що час у магічному місці завжди тече трохи не так, як у реалі. Отож те, що вони там побачать, змусить їх повернутися назад, протистояти або ж піддаватися спокусам, здирати обгортку магії та ілюзій, боротися з володарем цього дивного місця містером Гудом і перевертати все з ніг на голову.

   Цей твір Клайва Баркера незадовго після його виходу у світ у Великобританії внесли в обов’язковий список літератури для читання в середній школі, каже Вікіпедія. І я розумію, чому — казка про Гарві і Викрадача Вічності не просто захоплива і цікава, а ще й повчальна (дещо занадто, як на мій смак, але я ж давно не дитина:) Вона вчить не боятися і не здаватися, не кидати друзів, відстоювати своє, не піддаватися ілюзіям, не вестися на солодкі обіцянки і не падати в обійми нудьги.

«Відтоді Гарві почав цінувати кожну хвилину. Звісно, час летів так само стрімко, але Гарві вже не марнував його на зітхання й нарікання. Кожнісіньку мить свого життя він вирішив сповнювати сезонами, що жили в його серці: надією, подібною до птахів на весняних гілочках; щастям, схожим на тепле літнє сонце; осіннім серпанком магії… Та найкращою була любов — любов, якої вистачить на тисячу новорічних ночей»

Клайв Баркер

Клайв Баркер

Оставить отзыв