«Листи Різдвяного Діда» Дж.Р.Р.Толкін

6.tolkin

Ця невелика книжечка — наче дотик різдвяної магії, відчути який можна будь-коли. «Листи Різдвяного Діда» (або «Татуся Різдва», або «Святого Миколая», як перекладають у Польщі) — це справжні листи, які Толкін писав і надсилав своїм дітям від імені Того-що-Живе-на-Північному-Полюсі:) Він почав писати їх, коли старшому сину було три роки, і робив це майже 20 літ. Поміж текстом були й малюнки — автор створював кумедні ілюстрації до листів. В останньому листі він пояснив, що діти уже виросли, тож писати Різдвяний Дід їм більше не буде. Але, можливо, ще зустрінуться у майбутньому — коли у них з’являться свої діти.

У видання, яке мені потрапило до рук (російське), на жаль, увійшли не всі листи Різдвяного Діда, написані Толкіном. Але й цих цілком достатньо, щоб зануритися у неповторну атмосферу Різдва і ту казку, яку створив для дітейТолкін.

Про що ж у них ідеться? Про життя на Північному полюсі, звісно. Різдвяний Дід розповідає, як йому там живеться, як він готує подарунки до свята і в які веселі (і не дуже) халепи потрапляє зі своїми помічниками. Спершу головний герой Дідових оповідок — Білий Ведмідь, істота дуже добра і дуже неуважна та незграбна)) Намагаючись допомогти, він завжди робить якісь збитки — то всі феєрверки на раз запалить, то подарунки затопить, то дах провалить. При цьому Білий Ведмідь завжди допомагає ліквідувати наслідки власних промахів. Томуу підсумку всі ці халепи виглядають не трагічно, а дуже весело.

З часом населення Північого полюча збільшується. Там, виявляється, живуть і сніговиченята — діти сніговиків («не тих, яких ліплять люди, а справжніх»), а ще туди приїздять погостювати племінники Білого Ведмедя — та й так і лишаються жити. Потім чергова пригода БМ зводить їх усіх з Печерним Ведмедем…ну і таким чином, весела компанія збільшується.

У «Листах Різдвяного Діда» можна зловити і той момент, коли в голові автора починає новий континент, що зветься Середзем’я:) Бо на Північному полюсі приблизно в цей час починаються напади гоблінів, з ними борються руді гноми, а потім на допомогу Різдвяному Діду приходять снігові ельфи…)) В одному листі описується епічна битва між гоблінами і гномами. А ще в листах свої «п’ять копійок» вставляють то Білий Ведмідь, то головний ельф-помічник. Тому усе так невимушено, цікаво і весело!

Раніше у мене з творчістю Толкіна якось не складалося — «Володаря перстнів» я прочитати не змогла, та й «Гоббіта» не осилила. А тут шукала якусь різдвяно-новорічну книгу і вирішила знову спробувати з Толкіном. І вийшло круто! Мрію, щоб її до зими видали українською, а я куплю, і буду в передріздвяні вечори дітям читати)) Та й сама ідея щороку писати дітям лист від Санта-Клауса/Святого Миколая/Діда Мороза настільки класна, що я всерйоз задумалася над тим, щоби взяти її на озброєння.

Оце в Інтернеті познаходила відфоткані сторінки книжки. Дивіться, як круто, — справжні листи!

01labpcba1357595345 7ba956209d1a pisma-11

 

Оставить отзыв