«Зої» Крістоф Шабуте

ChabouteC.Zoe1999

Взагалі-то графічні романи й комікси — це зовсім не моє чтиво. Але для читацього бінго Yakaboo довелося виконати завдання і прочитати книжку-представника цього жанру. А що в ньому я не розуміюся, від слова «взагалі», то й обирала навмання  — трохи за описом, трохи за назвою. Ну і щоб 1 частина, а не цілий «серіал».Так я натрапила на «Зої» — графічний роман Крістофа Шабуте (наскільки можу судити, досить відомого автора у цьому жанрі).

Чорно-білий,похмурий і готичний комікс оповідає нам таку ж похмуру історію, яка починається із похорону. Хоронять стару жінку, яка мешкала у віддаленому селі.Згодом у це село приїздить Зої, її онука.Дівчина не така вже й проста — вона щойно вийшла з в’язниці після десятирічної «відсидки» за майже-випадкове вбивство.

Здавалося б, для Зої це ідеальна місцина — людей небагато,можна посидіти в домі, оговтатися, призвичаїтися до вільного життя. От тільки село це якесь дивне — від священика, мера, власника магазинчика аж струменить нещирістю. В селян і свята химерні — наприклад, щороку палити відьму. Здавалося б, у нас теж такий звичай є, на Івана Купала. От тільки чому потім у попелищі можна знайти людську кисть, обгоріло до костей?

Єдина людина, яка більш-менш відверта із Зої — син мера і сільський дурник Х’юго. Але користі з нього небагато — він то черепи колекціонує, то обіймається з деревами. І пролити світло на темні сторони села і його мешканців не зможе. Зате це зробить місцева «відьма» — от тільки Зої це особливої радості не принесе.

Коротше, графічний роман цей у міру цікавий і в міру захопливий, хоча, підозрюю, не належить до найкращих представників жанру.Тим не менше, його читання стало для мене корисним експериментом. Але чи схочу я його повторити? Навряд:)

Крістоф Шабуте

Крістоф Шабуте

Оставить отзыв