«Несказане» Селесте Інг

Цей роман спершу нагадує класичне випадання скелетів із сімейної шафи: у пристойній і порядній американсько-китайській родині Лі раптом стається біда — середущу доньку, розумничку і відмінницю, знаходять мертвою в озері. Читач одразу нашорошує вуха і чекає якихось скандальних подробиць. Але ні, ніякого тобі сімейного насильства, наркотиків і інших жахіть. Лише павутина ілюзій, за якими — усе те несказане, недоговорене, незроблене. Усі ми знаємо, що слова ранять. А тут, виходить, вбити може мовчання?

Так, неозвучені думки, непрожиті життя, нездійснені мрії і страхи, у яких не зізнаються, можуть стати ще тим тягарем. І в сім’ї Лі увесь він падає на Лідію, вона — мамина улюблениця і татова втіха — виявляється тим центром, який тримає баланс, віссю, довкола якої усе обертається. «Несказане» — дуже яскрава історія-ілюстрація про те, яким руйнівним є намагання батьків реабілітуватися у своїх дітях. Усі ці «у мене не вийшло — але вдасться тобі», «я не змогла — але ти точно зможеш», усі ці сподівння дуже обтяжують насправді. Особливо, якщо про них не говорять, а сприймають як належне.

 Джеймс Лі, народжений в Америці син китайських робітників, усе життя намагається вписатися в американське суспільство. Бути таким, як усі. І хоч він досягає певного успіху в академічній сфері, та постійно відчуває себе іншим. Тому з-поміж трьох дітей його улюбленим чадом стає не Нат і не Ханна — чорняві і темноокі, дуже схожі на нього, а Лідія, яка успадкувала мамине русяво-медове волосся і блакитні очі. У Джеймса немає таємниць, принаймні спочатку, але є багаж слів, які він не може озвучити, — про те, що соромиться своїх батьків-роботяг, про те, що добре розуміє Ната, бо в дитинстві був таким самим ізгоєм…

Його дружина Мерилін натомість змалку прагнула вийти із зачарованого кола «порядних дівчаток», скинути із себе прокляття майбутнього, про яке мріяла для неї її мама-зразкова домогосподарка (затишний дім, ідеальний порядок, чоловік і діти, у кухні пахне випічкою і завжди є якась смакота). Мерилін мріяла стати лікаркою і рятувати людей. Стати не придатком до чоловіка, а повноправним гравцем у «чоловічому» світі — тому, яким і була Америка 60-х. Натомість доля жорстоко посміялася із неї. І Мерилін бавить дітей, готує сніданки й вечері, і на слова чоловіка «Мене підвищать, і тобі вже ніколи не доведеться працювати» боїться сказати, що. робота їй потрібна для щастя, для реалізації, а не для грошей. Вона ніколи не озвучує те, що почувається нещасною у ролі домогосподарки. Замість того, щоб поговорити відверто, вона намагається втекти. А коли таки повертається, то вирішує: те, що не вдалося їй, зробить Лідія.

Лідія теж ніколи не каже, що усе це їй не до вподоби, що вона хоче на день народження якісь нормальні дівчачі подарунки, а не нові грубезні книжки, що вона втілює мамині бажання лише тому, що боїться, що мама знову зникне.

Ця родина живе в коконі мовчання і нічого насправді одне про одного не знає. Тож це історія про дуже нещасну родину і трьох недолюблених дітей, чиї справжні прагнення, зацікавлення і таланти нікого не турбують. Це історія про те, до якої трагедії може призвести небажання/невміння «говорити ротом».

Найбільше вражає (і жахає) те, що це не така вже й оригінальна історія. У тому сенсі, що в усьому світі (і в Україні — точно) сотні дітей щодня беруть на себе функції чарівних паличок, втілюючи нереалізовані бажання своїх нещасливих батьків — обирають «престижні» професії замість тих, які їм лягають на душу, ідуть працювати в офіс, замість того, щоб, наприклад, вирощувати квіти і так далі… А далі із них самих виростають нещасливі батьки — і все рухається по колу.

«Несказане» — це дуже сильний роман про надважливі речі. Так, це трохи детектив і трохи — сімейна драма. Від нього може бути важко і сумно. Але такі тексти, які тицяють носом у проблеми, які ми воліємо не помічати, дуже потрібні — бо спонукають думати й аналізувати. І, попри мультикультурну специфіку героїв, «Несказане» буде близьким не лише для «змішаних» сімей (хоча для них — насамперед), а й для всіх, кого так чи інакше цікавлять проблеми батьків-дітей.

Селесте Інг

Оставить отзыв