«Блакитний янгол» Франсін Проуз

В історії кохання між вчителем і ученицею немає нічого надзвичайного. Якщо вона, звісно, не оточена літературними ілюзіями і кіноцитатами, як роман «Блакитний ангел», якщо вона не настільки олітературнена. А тут події розгортаються в університеті і переважно довкола занять з літературної майстерності. І іноді між томами Чехова і Толстого, яких любить читати головний герой, зазирає і підморгує хитрим оком Набоков.

Отож, головний герой — Тед Свенсон, автор кількох романів, які були успішними достатньо, аби їхнього автора запросили викладати літературну майстерність в ненайпрестижнішому, але досить дорогому університеті. І ось цей викладач по кількох роках праці уже й не має надії серед різноманіття «юних дарувань» розгледіти справжній талант, а лишень намагається бодай трішки скерувати їхню творчість (переважно незграбну й неживу) у якесь адекватне русло. Цікаво спостерігати за тим, як він препарує оповідання своїх студентів, проводить дискусію і пробує вгадати, хто із цих юнаків і дівчат здатен написати хоч щось притомне. Аж поки у його житті не з’являється Анжела Арґо.

Це пірсинговане і татуйоване дівчисько з зеленими пасмами у волоссі, вбране у чорну шиповану шкіру і важкі черевики, спершу не викликало у пана професора ні жадання, ні навіть особливої цікавості. Аж поки студентка не приносить йому свій шматок тексту — власне, початок великого роману. Приносить особисто, не для спільного розгляду, мовби соромлячись написаного. «Яйця»- так називається творіння Анжели, і викладач вважає його геніальним. Хапаючись на гачок письменницього таланту дівчини, Свенсон робить шалені вчинки і необачно руйнує все те, що так дбайливо вибудовував упродовж років, все те, з чого складалося його життя.

Що ж це за фатальний «роман-в-романі», яким Анжела привернула увагу викладача? А в ньому йдеться про…любовні стосунки між школяркою і вчителем музики. Кілька мега-сексуальних сцен на межі з порно (а ви знали, що гра на кларнеті — це дуже еротично?), кілька детальок, які так схожі на епізоди з життя Свенсона, що він сприймає їх як доленосне співпадіння — і вуаля, пан професор на гачку! Але нащо це Анжелі і нащо це йому, і що з цього всього вийде? Куди приведуть професора «Яйця» (у всіх можливих сенсах)? Можливо, ви досить швидко спрогнозуєте закінчення. Але попри це, раджу дочитати, аби дізнатися мотивації героїв.

Можна було б сказати, що «Блакитний янгол» — це роман про руйнівну силу жіночих маніпуляцій. Але точно так само можна сказати, що це роман про те, як чоловіки легко і невимушено перекладають на жінок відповідальність за свої вчинки, якими, м’яко кажучи, не можуть пишатися. Однак у грі «спокусник-жертва» ролі можуть мінятися, залежно від тої точки, з якої дивиться спостерігач. Ба більше, іноді «порядність» — це лише балансування на межі, і питання лише в тому, коли саме цю межу буде порушено.

У цьому тексті Франсін Проуз досить багато присвячено темі сексуальних домагань і насильства в університетському середовищі. І йдеться навіть не про те, коли викладач має інтимні стосунки зі студенткою, а й про те, чи припустимо, аби професор, наприклад, мистецтвознавства прицмакував, демонструючи студентам сіднички Венери Мілоської. І де межа між тим, що ще ок,  і тим, що переходить у насильство над жінками.

І останнє. Назва роману — відсилка до однойменного фільму з Марлен Дітріх. Я його не бачила, лише почитала про нього — вже після того, як закінчила читати книгу. Так от, якщо ви бачили «Блакитного янгола», можливо, вам не дуже цікавою видасться роман — бо буде зрозуміло, до чого все йде. А може, навпаки, цей текст розкриється вам глибше. У будь-якому разі, майте це на увазі.

Writer Francine Prose poses in her Greenwich Village apartment, Monday, Feb. 26, 2007, in New York. PEN, the international organization of writers and editors, is expected to name Prose as the new president of its American Center when U.S. members gather March 19 for their annual meeting.(AP Photo/Paul Hawthorne)

Оставить отзыв