«Сіль для моря, або Білий кит» Анастасія Нікуліна

Ліза змалечку обожнювала море, і ось її мрія нарешті здійснилася — разом з батьками вона переїжджає й оселяється у невеликому приморському містечку. Але життя дівчинки зовсім не схоже на курорт. По-перше, переїзд був не погонею за мрією, а втечею від страшної трагедії, яка сталася у Лізиному минулому. По-друге, батьки, які раніше були люблячими і турботливими, вибудовують перед собою стіну нерозуміння, яку донька не може/не вміє пробити. По-третє, замість друзів у новій школі Ліза знаходить мучителів, які перетворюють її життя на пекло.

Де знайти розраду самотній дитині? По-перше, Ліза відкриває для себе радощі швидких насолод. Ні, не наркотики й алкоголь, а солодощі, чіпси, кола й інша, щедро здобрена підсилювачами смаку їжа, смакування якою приносить сильне, хоч і швидкоплинне задоволення. Так, від цих смаколиків ростуть живіт і боки, а однолітки знаходять ще більше причин, щоб познущатися.   Але їжа може заспокоїти тут-і-зараз, і Ліза на це ведеться.

По-друге, завжди можна пірнути в Інтернет і спробувати знайти людей, які побачать в тобі не недосконалу зовнішність, а прекрасну душу. Це бажання властиве, певно, всім людям, які мають проблеми зі сприйняттям своєї тілесності. От і Ліза — ховається за псевдонімом і невиразною аватаркою і знайомиться із Білим Китом. Це розумний і романтичний хлопець, якого теж не розуміють батьки, але зате він чудово розуміє Лізу. Він знає, що їй сказати, як прив’язати, як закохати у себе. І, може, можна було б порадіти за дівчину, якби не два факти: 1)на жаль, читач дізнається хто такий Білий кит раніше за Лізу,і це відкриття не може не стривожити; 2) таємний співрозмовник кличе її у прекрасне місце, де кити викидаються на берегі і де вони зможуть вічно бути разом.

Так, «Сіль для моря…» — це  друга із прочитаних мною форумних новинок на тему підліткового самогубства і «груп смерті». І вона не тільки досить детально виписує генезу суїцидальний думок у дівчинки-підлітка, а й показує (чи не вперше в українські підлітковій літературі) проблеми, пов’язані із фетшеймінгом і неприйняттям свого тіла, а також те, яких жахливих масштабів може досягнути буллінг, якщо жертва і/або її захисники не дає кривдникам відсіч і терпить або робить вигляд, що всі ці образи і нападки її не стосуються.

Усе це дуже непрості теми. Авторка, Анастасія Нікуліна, береться за них сміливо, не боїться тиснути на больові точки, тому їй вдаються сильні і переконливі сцени. Правда, деякі розв’язки мені видалися не надто правдоподібними, як, наприклад, та, коли мучителі почали співчувати жертві (хоча там швидше не про співчуття, а про страх за свою шкуру, і от цьому я таки вірю). Але загалом цей текст відбовідає на багато болісних «Чому?», і думаю, багатьом — і підліткам, і дорослим — може стати корисним.

«»Сіль для моря…» цікава ще й тим, що, окрім підлітків, тут є й інші виразні персонажі, здатні заінтригувати читача — наприклад, Анна, яка попри проблеми зі здоров’ям радіє сонцю, морю і життю, або батько, який, намагаючись помститися за доньку, полює на дівчат-підлітків. Їхня присутність надає оповіді глибини і різноплановості.

З іншого боку, вона трохи плутає читача, розфокусовує його увагу. Бо коли змінюється оповідач, то не просто прилаштуватися до нового голосу. Також дещо штучним вигладає фрагмент, в якому таким трохи газетним текстом розказують про «групи смерті» і про те, як із ними борорася кіберполіція — на мій смак, без цього можна було б і обійтися. Але чи то авторка, чи то редактори повважали за потрібне окреслити оцей бекграунд — і окей, може, мабутнім читачам він справді знадобиться.

Цей текст я сприймала якось дуже особисто. Там є багато близьких для мене моментів, які було непросто пере-проживати. Ще якісь моменти мене відверто лякали. Але у книзі Анастасії Нікуліної намішано багато різного — і психології, і екшену, і мудрості глибиною з море. І так, тут ще є море, яке я теж ніжно люблю. А «Сіль для моря, або Білий кит» читати раджу — може, й не всім, але тим, кого так чи інак торкаються озвучені у ній теми — точно.

Анастасія Нікуліна

Оставить отзыв