«Зелені мартенси» Йоанна Ягелло

Трішки сумна і дуже світла книга від Йоанни Ягелло не має нічого спільного із її серією книг про Лінку. Це динамічна і щира історія про самотність і кохання, про відповідальність і вміння знаходити радість у печальних ситуаціях, про сирітство і євросирітство, про зелені мартенси і силу лишатися собою попри все.

У цієї історії троє оповідачів.

Привіт, це Фелікс — кмітливий хлопчина, на плечі якого звалюється тягар недитячих клопотів. Його батько давно зник у невідомому напрямку, мама на  заробітках у Німеччині, а йому доводиться доглядати за слабкою після операції бабусею і бунтівливою молодшою сестричкою, яка саме вступає у перехідний вік. Феліксу боляче від того, що мама не приділяє йому уваги і не вділяє любові.

Привіт, це Віка — та сама сестричка, яка приховує від своїх «крутих» подружок свої сімейні обставини, мріє про новий телефон, кльові шмотки, пенніборд і дратується через те, що у людей нормальні сім’ї,а в неї — ні.

Привіт, це Опта — яскрава дівчина з гривою рудого волосся і вбрана у зелені мартенси. У неї немає мами, а тато-вдівець намагається заповнити порожнечу у серці і в житті новими стосунками, з яких однак нічого доброго не виходить. Опту дражнять у школі через зайву вагу і дивне вбрання, але дівчина не зважає на це, бо переконана — не варто відмовлятися від того, що приносить тобі задоволення, якщо іншим це не подобається, тому вона насолоджується смачною їжею і незвичним одягом із «секондів». А ще Опта грає на гітарі, пише пісні і, ти і як ніхто, вміє підтримати й допомогти.

Опта з’являється у житті Фелікса і Віки в той момент, коли хаос у їхньому домі досягає найвищої точки, і допомагає впоратися з усім цим. І хоча в неї вдома теж не все гладко, але у цієї дівчинки стільки внутрішньої сили, світлі і життєлюбства, що вона і тата повертає до життя, і Фелікса спонукає повернутися до давно забутого хобі. Мабуть, це один із найпозитивніших персонажів у підлітковій літературі останніх років. Опта — як батарейка, підживлює і надихає. Аж якось забуваєш, що і їй, і іншим героям оповідачам доводиться справлятися із проблемами, які просто скинули на них дорослі, — починає здаватися, що цим підліткам під силу впоратися з усім!

«Зелені мартенси» — це дуже яскрава і позитивна книжка, попри те, що проблеми, озвучені у ній, зовсім не позитивні. І, до речі, вона дуже перегукується з іще однією польською книгою для підлітків — «Samotni.com» Барбари Космовської. І там, і там йдеться про проблему євросирітства. І там, і там є персонаж — хлопець, мама якого поїхала закордон і не поспішає приїжджати, а йому доводиться опікуватися хворою бабусею. І там, і там є персонаж-дівчина з рудим волоссям, яка пише листи померлій мамі і позитивно впливає на життя хлопця. Втім, ці книжки дуже різні і за настроєм, і за інтонацією, і за акцентами, і за сюжетом, зрештою.

Оставить отзыв