«Література! Мандрівка світом книжок» Катаріна Маренгольц

Обережно! Під час читання цієї книжки у вас може виникнути бажання відкласти її і поринути в один з тих романів, що згадуються на її сторінках. Можливий й інший «побічний ефект» — у вас нарешті зникне почуття провини через нечитані свого часу шедеври світової літератури. Бо тепер ви точно знатимете, що в «Уллісі» багато аналогій з Гомером і що кожен його епізод написано в іншому жарнрі, орієнтуватиметеся, хто і з ким закохувався і одружувався в «Анні Кареніній», і вловите невидиму нитку сюжету у «Людині без властивостей» Музіля.

Бо Катаріна Маренгольц пропонує нам мандрівку світом найвидатніших (принаймні,з точки зору німецького читача) книжок. І, здійснивши цю експрес-подорож довжиною у дві сотні сторінок, ви почуватиметеся так, наче прогортали майже стільки ж романів, п’єс і новел. Щось переплутається, щось вилетить з голови, але післясмак після занурення у це літературне море лишиться.

Втім, порівняння з морем тут дещо недоречне: на відміну від хаотичної морської стихії, книжка Катаріна Маренгольц чітко структурована і складається з кількох рубрик, які чергуються між собою.

По-перше, це тексти, присвячені важливішим (з точки зору авторки або німецької шкільної програми) творам. Вони розбиті на підрубрики — «Зміст»(короткий переказ сюжету, іноді виглядає дуже дотепно і смішно), «Між іншим» (цікава інфа про твір/передумови написання/пов’язані з ним факти), «Про автора» (дуже коротка інформація, але якщо автор важливий/цікавий, то йому присвячена окрема сторінка), «Для читачів-початківців» (чи легко сприймається твір чи ні, поради, з якого твору автора краще почати знайомство із його творчістю, згадки про екранізації) та «Те саме, але інше» (схожі книги).

Про інші важливі/цікаві тексти йдеться у рубриці «Література на одному подиху»: кожній п’єсі/роман присвячена одна колонка:

Окрім цих двох основних рубрик, у  книжці є ще багато прикольних інфографік — про письменницькі премії,про смерті письменників і їхні останні слова, про те,чому німецькомовні книги значно «товстіші»за їхні англо- і франкомовні переклади (секрет простий — довжина слів!) та  інші цікавинки.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Через всю книгу снується «лінія часу», на якій позначено знакові  події та дати написання творів, про які йдеться у книзі. Виходить така собі подорож крізь історичні декорації, повна несподіваних відкриттів (для мене чомусь таким одкровенням став факт, що «Божественну комедію» Данте закінчив за 80 років до початку книгодрукування, а першого  «Гаррі Поттера» Джоан Роулінг написала у рік загибелі принцеси Діани). Для таких книголюбів, як оце я, які мають проблему з цифрами і датами, така хронологія — дуже помічна річ, бо допомагає не загубитися з художніми текстами у світових контекстах 🙂

Плюс до всього,деякі статті про романи супроводжуються коротенькими коміксами, у яких відтворено основні моменти сюжету. Інформативності ці ілюстрації не дуже додають,зате виглядають весело.

Як на мене, саме в цьому і полягає підхід Катаріни Маренгольц, — показати, що вивчення літератури може бути приємним, невимушеним, необтяжливим і веселим процесом. Читайте те, що вам подобається, те, що цікаве. Щодо іншого — достатньо ознакомитися з коротким переказом тексту і подивитися екранізацію, заспокоює  авторка. Вчителі «світліту» у школах і викладачі в універах,безперечно, її  підхід назвуть шкідливим. Зате я не сумніваюся,що не одне покоління випускників і студентів-філологів подякує їй (а заодно і видавництву «Vivat», яке здійснило український переклад книжки).

Відверто кажучи, мені сподобалося не усе.Часом перекази сюжетів виглядають аж надто пласкими і примітивними, особливо коли знаєш,що насправді там усе значно глибше і цікавіше. Авторка також не уникає спойлерів, що загалом ок, якщо розглядати книжку як помічницю для школярів,що хочуть _дізнатись усе_ за останню ніч перед іспитом. Але якщо сприймати її як книжку-запрошення-до-пригоди,то ці спойлери трохи відбивають бажання прочитати цілий роман чи повість і дізнатися, чим же все закінчилося.

Втім, плюсів у неї значно більше. Як мінімум,її приємно гортати, розглядати. З нею можна цікаво, корисно і затишно проводити час. І суттєво поповнити свої читацькі плани — адже тут є описи книг, зокрема німецьких авторів, яких не вивчають в українській школі і які не дуже «на слуху»,але виглядають дуже цікаво (принаймні,з тих-таки описів). Тож мої очікування «Література!» таки виправдала — відкрила для мене нові імена й нові тексти. А ще допомогла з несподіваного ракурсу подивитися на давно відомі (і пробудила бажання перечитати деякі із них).

____

Принагідно дякую видавництву «Vivat» за можливість познайомитися із цією книжкою.

Катаріна Маренгольц

 

 

 

Оставить отзыв