«Прогулянка лісами. Двоє лінюхів проти дикої природи» Білл Брайсон

Я на цю книжку заглядалася дуууже давно — обожнюю добре написані  розповіді про реальні  мандрівки. За книжку Білла Брайсона взялася, готуючи підказки для пункту «Шукай дерево!» Весняного Бінго Yakaboo — і зрозуміла, що ця книжка чудово пасує й до іншого пункту — «смішна книжка». Бо написана вона справді дотепно. Але, крім цього, «Прогулянка лісами» ще й страшенно пізнавальна. Запрошуючи читачів на пішу мандрівку Стежиною Аппалачів, автор попутно розповідає багато цікавих історій і фактів про міста і місцини, які стрічаються на його шляху.

Про автора. Білл Брайсон — американський письменник, який досить багато часу проводить в Англії. Мабуть, тому, його гумор радше британський — трохи чорнуватий і сакрастичний, але дуже класний. Брайсон пише про англійську мову (британський і американський її варіанти), науку і науковців, мандрівки, історію тощо. При цьому його нон-фікшн виглядає крутіше, ніж, мабуть, більшість романів, створених сучасними авторами (окей, можливо, я трохи переборщила у порівняннях, але читається він таки дійсно круто). Брайсона люблять і поважають в США і Британії (щоб переконатися у цьому, просто гляньте на список університетів, в яких він отримав званна Почесного доктора). Думаю, в Україні його також любитимуть))

Про сюжет. Ви вже, мабуть, зрозуміли, що «Прогулянка лісами» — це розповідь про справжню мандрівку, яку здійснив автор у компанії давнього приятеля. Розповідь певно дещо охудожнена, але побудована на реальних подіях і враженнях. Біллу Брайсону було уже за 40, коли він вирішив пройти Аппалацькою Стежиною — туристичним пішим маршрутом протяжністю  майже 4 тисячі кілометрів, яка веде вздовж гірської системи Аппалачі. Компанію йому склав давній приятель (у тому сенсі, що вони приятелювали колись давно) Стівен Катц — чоловік у не надто хорошій формі, з алкогольною залежністю і фінансовими проблемами в анамнезі. Не найкращий партнер для довгої і виснажливої еспедиції, якщо чесно. Чому ж Брайсон обрав його? Все просто — серед численних друзів і знайомих не знайшлося охочих податися в авантюру, в якій щодня ризикуєш як не замерзнути, то зірватися в урвище, як не бути вкушеним гримучою змією, то бути атакованим чорним ведмедем. Ну або просто заблувати, захворіти чи смертельно втомитися.

Отож, зваживши всі небезпеки, двоє чоловіків запаслися спорядженням, провізією, картами і оптимізмом — і рушили у похід через густі ліси і скелясті підйоми і спуски, дощі і палюче сонце, болота і річки до кінцевої точки маршруту. Ночі в прихистках для туристів, знайомства з приємними і не дуже мандрівниками, періодичні вилазки в «цивілізацію» (щоб поспати на нормальних ліжках, попрати одяг і себе і поїсти гамбургерів і стейків замість локшини)… Головна інтрига — чи не втомляться ці чоловіки від своєї мандрівки й одне від одного, чи вдасться їм пройти свій шлях до кінця. І чи це насправді аж так важливо — пройти всю стежку, завершити маршрут на кінцевій точці? А чи достатньо просто розуміння того, що ти нею йшов, пізнав її принади і небезпеки, відчув її ритм?

Про враження. По-перше, це справді надзвичайно весела книжка! Автор — майстер самоіронії, дотепних порівнянь  і здорового сарказму. Його стиль викликає не просто легеньку усмішку, а вибухи сміху і напади реготу. Правда, ближче до кінця книги він стає серйознішим, але не занадто. І це круто.

По-друге, з книжки можна дізнатися не лише про флору і фауну американських лісів і гір, через які веде АС (Аппалацька стежина), а й про бездарну політику американських національних  агентств, управлінь і асоціацій, які опікуються лісами, національними парками, дорогами і туризмом, унаслідок якої вимерло кілька десятків (якщо не сотень) видів тварин і рослин, а також зникло немало містечок і ферм. Що ж, немудрі чиновники, які приймають недалекоглядні (чи, як люблять писати у наших ЗМІ, злочинні) рішення — то спільна для багатьох країн проблема.

По-третє, Білл Брайсон дотепно і цікаво розказує як про геологічне походження і процес виникнення Аппалачів, так і про окремі епізоди з історії США, американського туризму і АС як туристичного маршруту.

По-четверте, він так яскраво передає відчуття людини, яка цілий день тягне на собі багатокілограмовий рюкзак, людини, яка спливає потом від спеки, людини, яка страждає від гіпотермії, що, читаючи текст, наче й  сам переживаєш той похід. Разом з тим, зауваження і поради автора будуть корисним тим, хто дійсно вибереться в багатоденну пішу мандрівку.

По-п’яте, крім гір і лісів ви відкриєте для себе ще декілька американських місцин, вражаючих і трагічних. Це, зокрема, Централія — містечко, під яким багато років триває пожежа —  горять поклади кам’яного вугілля. Це навіть не місто-привид, радше — місто-пекло, де поміж порожніх будинків з-під землі вириваються струмені диму.

І нарешті по-шосте — це просто книжка, у якій є все:  історія, яка надихає, цікаві факти, чудовий стиль викладу.

Бонус: За цією книжкою знято фільм  «A Walk in the Woods « з Робертом Редфордом, Ніком Нолтом та Еммою Томпсон. Обов’язково знайду його і подивлюся 🙂

Читати з… жменькою родзинок і джерельною водою. Або соковитим стейком після доброї мандрівки.

Можливі побічні ефекти: захочеться і собі вирушити у піший похід або просто багато ходити пішки.

Білл Брайсон

Оставить отзыв