«Таємниче житття дерев» Петер Воллебен

Чим насправді є дерева? Чи правда, що ліс живий — у тому ж сенсі, як живими є люди? Які таємниці приховують крони і корені дерев? Чим вони схожі на нас, а ми — на них? У цій книжці можна знайти відповіді на всі ці питання. Деякі з них ошелешать, деякі шокують, а деякі виглядатимуть вкрай неправдоподібно…хоча навряд чи ми зможемо переконливо подискутувати з людиною, яка десятиліттями вивчає ліс і спирається на наукові досліждення. У будь-якому разі, цей текст докорінно змінює сприйняття дерев і лісів.

Про автора. Петер Воллебен — німецький лісівник, який довгий час займався тим, чим займаються усі його колеги: не лише доглядав ліс, а й проріджував, вирубував. А потім почав приглядатися до своїх зелених підопічних і зрозумів, що не все, що радять  у школа лісівників, дійсно корисне для дерев. А технології, якими користуються лісничі, можуть завдати непоправної шкоди не лише окремим деревам, а й їхнім екосистемам, глобальним і локальним. Петер Воллебен пише тексти у жанрі наукпопу, і вони дійсно у доступній і читабельній формі розкривають секрети наукових досліджень і відкриттів, пов’язаних з лісами.

Про зміст. Ліс живий. Дерева у ньому живі. Вони розмовляють, піклуються про своїх «одноплеменників», підгодовують слабших, кричать, коли їм боляче, захищаються, коли  загрожує небезпека, і попереджають про неї інших, мають свої симпатії та антипатії і планують потомство. І це — далеко не всі неймовірні відкриття, які чекають на читачів книги Петера Воллебена. Щоправда, автор застерігає: всі ці  речі стосуються природних лісів, а не тих, які посаджені людьми. Окультурені рослини й дерева менш чутливі до сигналів, які їм подають «родичі».

Серед найцікавіших речей, про які розповідає автор, — так звана «лісова мережа» або «грибний Інтернет» — Wood Wide Web. Бо виявляється, що дерева у лісах контактують між собою через розгалужену систему грибниць. І через неї вони здатні обмінюватися певною інформацією через електричні імпульси. Крім того, дерева «спілкуються» з допомогою запахів — і «розповідають», наприклад, про можливий напад тварин чи комах, які харчуються корою/листям цих дерев.

Цікаво також про «планування потомства» — скажімо, в лісах дерева цвітуть і плодоносять не щороку, а зважаючи на ряд факторів, наявність або відсутність яких забезпечить ріст потомству (наприклад, збільшилася чи зменшилася популяція тварин, які харчуються їхнім насінням). А ще дерева вміють запобігати «інцесту» — якщо пилок з цього ж дерева запліднює маточку квітки, то зав’язь просто не з’явиться.

Деякі речі, про які говорить автор, звучать так неймовірно, що йому складно повірити. Але він дає посилання на наукові дослідження, які підтверджують його тези, тож можна погодитися з тим, що всі ці речі відбуваються направду. Втім, не впевнена, наскільки коректно говорити про дерева «кричать» або «любляться» — але зрештою перед нами не науковий, а науково-популярний текст, тож можемо пробачити це автору 🙂

І коли дочитуєш книжку, то розумієш, що  планета Пандора з «Аватара» — не така вже й фантастична, адже на нашій Землі існують дуже схожі процеси і зв’язки між жителями Рослинного, Тваринного і Грибного царств — просто вони не настільки очевидні)) Тож, відкривши для себе «Таємиче життя дерев», ви, скоріш за все, не зможете ставитися до лісу так, як раніше — будете приглядатися і прислухатися уважніше,намагаючись побачити його таємниці.

Читати з… трав’яним чаєм і медом

Оставить отзыв