«Кава по-дорослому» Ірина Мацко

Коли тобі років 15, ти шалено  прагнеш атрибутів дорослого життя — бо тобі здається, що в дорослих все якось простіше, все розкладено по поличках, а в головах — порядок, а не мотлох, як у тебе. Але коли куштуєш те доросле життя на смак, то починаєш розуміти, що не варто спішити змінювати улюблене какао з зефірками на чорні гірку  «каву по-дорослому». Просто тому, що воно смакує тобі краще. І — поки є така можливість — треба цим смаком, цією солодкою юністю насолоджуватися.

Героїня повісті Ірини Мацко Катя на прізвисько Мотлох (яке, як переконана сама дівчинка, їй неабияк пасує — адже в неї і в кімнаті, і в рюкзаку, і в голові суцільний хаос) щовечора засинає під сварки батьків, намагається знайти своє місце-під-сонцем на райончику в обіймах непевної компанії, не вміє виставляти межі і берегти їх, не знає, чим заповнити своє життя, тому погоджується на всі пропозиції (навіть якщо вони не дуже ок їй самій). І взагалі дратує страшенно, бо поводиться як нормальний живий середньостатистичний підліток. Який сяк-так розрулює навчання, вбиває час від ранку до вечора і періодично вляпується в халепи, виходити з яких вдається то з більшою, то з меншою долею везіння. Зрештою, Каті ведеться не найгірше — її подругу, наприклад, батьки-алкоголіки готові продати товаришам по пляшці за ту ж таки пляшку…

Підлітки-герої цієї повісті балансують між умовним «добром» і умовним «злом», ризикуючи пірнути на самісіньке соціальне дно. Не тому, що вони погані чи легко піддаються спокусам. А тому, що пекло — наркопритони, кримінальні тусовки тощо — зовсім поряд. І поруч немає небайдужих і уважних дорослих, які можуть вчасно помітити, застерегти, зупинити. Хіба що практикантка Оксана, яка дає якісь поради й загалом переймається історією Каті, але й у неї — своє травматичне минуле і свої мотиви.

Тому цим дітям доводиться рятувати одне одного — чи то від анорексії, чи від згвалтування, чи навіть від смерті. Добре, що їм трапляються люди-якорі, які витягують їх до світла і тримають на плаву. Для Каті це Ден — надзвичайно талановитий вуличний музикант, якому вдається не лише пробудити у дівчини романтичні почуття і показати їй, що турбота і захист — це нормально у стосунках, а ще й підштовхнути її до того, аби згадала про давнє захоплення. Але чи триватиме ця ідилія після того, як Ден дізнається, до чого була причетна його кохана?

Мені сподобалася ця книжка насамперед тому, що вона — не полита патокою і глазур’ю, а її герої — не цукрові фігурки, а реальні люди. Люди, які помиляються, бісять, роблять дурню і зовсім не обов’язково виправляються. Так, як і в житті. Але разом з тим історії, які вона розповідає, показують шляхи, якими можна рухатися, щоб вибратися з проблем. Не всі персонажі ними підуть. Але читач, побачивши альтернативу, завжди може вирішити, що йому обрати в житті. І це, по-моєму, дуже цінно.

Ірина Мацко

 

Оставить отзыв