«Вівсяна банда. Вітер у гривці» Суза Кольб

«Вітер у гривці» — перша книжка із серії історій про непосидючих поні, поважних коників та їхніх чотирилапих, двоногих і крилатих друзів. Милі тварини, веселі пригоди і страшні привиди — о так! книжечка з такими компонентами  має усі шанси сподобатися дітлахам. Познайомимося ближче з «Вівсяною бандою» і з’ясуємо, з чого усе почалося?

Отож, знайомтеся: два поні, Шоко і Кекс, у яких — вітер в гривці і в голові, тож вони постійно потрапляють у кумедні ситуації і часто отримують на горіхи від господині. Вони — головні рушії усіх пригод, які трапляються на фермі, куди разом з донькою Лоттою переїхала хазяйка, після того, як її покинув чоловік, а з нею і всі її коні-поні. Далі — розважливий і серйозний мерин Оле, який використовує свій статус і авторитет, аби трохи приструнити пустунів. Ще у їхній компанії є такий трохи простакуватий і безпосередній гафлінгер Тоні і марнославна й гордовита тракенська лошиця Графиня. Товариство їм на фермі складають пес Бруно, кицька Амалія і троє курочок — Жовтуха, Синюха й Зеленюха. І так, у кожного з них — свій характер, свої манери поведінки і мови. Тому з мешканцями ферми так цікаво знайомитися!

Співжиття цих яскравих персонажів, особливо Шоко і Кекса, які часто їздять в одній упряжці, але мають різний темперамент і різну схильність до спонтанних рішень, — саме по собі є пригодою. Але які б це були пригоди, якби не було ворогів-антагоністів, яких треба перемагати, і небезпеки, які слід долати?) Вони тут теж є. По-перше, лихий і неприємний власник конеферми пан Доннербалькен, який вважає поні невихованими і навіть небезпечними (і, очевидно, ще зіграє свою роль в наступних частинах серії). По-друге, привиди!

Першими про привидів дізнаються невгамовні Шоко і Кекс. І попри те, що їхню звістку засміють усі, навіть кури, відважні поні вигадають безліч способів, аби подолати привида, чий сміх лякає всю ферму, а нахабна поведінка накликає на її мешканців нові неприємності. А головна інтрига полягає не тільки у тому, чи вдасться суперпоням впіймати і вигнати надприродного зайду, а й у тому, хто ж він такий — той привид.

Про враження. Попри те, що більшість героїв книги — тварини, думаю,  дітям буде дуже легко асоціювати себе з ними, адже центральні персонажі історії, Шоко і Кекс, так нагадують двох непосидючих дітлахів, які обожнюють пустувати, веселитися, бігати через калюжі і нишком цупити ласощі з маминого буфету. Решта тварин виглядають «дорослішими», але теж цікавими,  повноцінними і цілісними особистістями. Скажу більше: чотириногі і двокрилі персонажі тут помітно виразніші, аніж двоногі 🙂

Мені сподобалося, як авторка, а за нею і перекладачка підкреслили «простакуватість» Тоні — гафлінгер говорить колоритною сумішшю суржика, сленгу і діалектизмів, як типовий герой українських реаліті-шоу типу «Міняю жінку» чи «Хата на тата» («Чотко! Я суперагент з ловлі привідєній!», «Ни так-то просто», «Так виключітє свєт» тощо).

Позаяк «Вітер у гривці» — лише перша книжка серії, то передбачаю, що в наступних характери усі персонажі знайдуть можливість належного розвитку і все буде тільки цікавіше. Тим паче, що назріває любовна лінія, ще й не одна…)) Знайомство з «Вівсяною бандою» відбулося, і виявилося воно приємним. А далі — даля буде 🙂

Читати з… солодкою морквою і соковитими яблуками.

Суза Кольб

Оставить отзыв