«Манюня» Наріне Абгарян

Коли пасмурно на душі, коли довга нудна дорога, коли треба на вокзалі збавити кілька годин чекання — беріть «Манюню» Наріне Абгарян і занурюйтеся у сонячну атмосферу маленького вірменського містечка й знайомтеся із колоритними персонажами. Ця книжка стане чудовим доповненням до відпочинку — бо, по-перше, вона смішна — настільки, наскільки смішною може бути історія про дружбу двох дівчаток, які познайомилися тоді, коли одна з них напісяла на іншу 🙂 А по-друге, в «Манюні» кожен розділ — це повноцінна історія. Тому її можна смакувати потрошки, щовечора, як ложечку запашного абрикосового варення до чаю.

Секрет успіху цієї історії — у тому, що її розказано хоч і дорослою людиною, але з точки зору дитини. Без зайвих рефлексій, але з несподіваними осяяннями, які б не прийшли в голову дорослим. Тому діти сприймають як даність і те, що їх називають дегенератками, і те, що їм відвідшують потиличники і крутять вуха, і те, що Манька-Манюня росте без мами просто тому, що її бабусі — Ба — не подобалася невістка і вона не хотіла сина (Дядюмішу) з кимось ділити.

Натомість діти тонко підмічають ситуації, в яких дорослі поводяться трохи…ем…нерозумно 🙂 А ще діти часто плюють на умовності і поводяться так, як підказує їм фантазія і хвилинне бажання: захотіли — плюшевого зайця імпортною бритвою «Браун» побрили, вирішили випробувати можливість польоту на парасольці — стрибнули з нею з другого поверху (а що забули її перед тим відкрити — то таке, з ким не буває? 😉

Отаких курйозних і просто до гикавки смішних ситуацій тут просто валом! Так, наче це й не роман, а суцільний курйоз (у хорошому сенсі 🙂

А ще в «Манюні» є дуже багато…кулінарних рецептів) І просто описів смачних страв, над якими чаклує всюдисуща і всемогутня як Бог (і вдатна до куховарства, як богиня кулінарії) Ба. Тож цілком можливо, вам захочеться приготувати «аджапсандалі нашвидкоруч», запекти на грилі грибочки чи зварити абрикосове варення за рецептом Ба — навіть якщо ви раніше таким не займалися.

А моя улюблена історія в цій книжці — як Манюня закохалася і своїм залицянням тероризувала всю сім’ю об’кта цього кохання. Але переповідати не буду — читайте-но самі. Бо це не тільки смішно, але й до біса зворушливо.

Наріне Абгарян

Оставить отзыв